ось і я смілива-смілива)
Аніка. як то кажуть: "НАТЕ!"
Страница: 1
Сообщений 1 страница 9 из 9
Поделиться22010-08-13 20:09:39
можна було і не створювати окрему тему, але ви ж розумієте: моєму таланту місця мало.
Поделиться32010-08-13 20:10:57
- Администратор
- Откуда: Маріуполь
- Зарегистрирован: 2010-06-17
- Приглашений: 0
- Сообщений: 41
- Уважение: [+4/-0]
- Позитив: [+5/-0]
- Пол: Мужской
- Возраст: 37 [1987-10-05]
- Провел на форуме:
20 часов 35 минут - Последний визит:
2011-12-20 20:58:26
Варто, було. Бо такі вже в нас правила організувались))
Поделиться42010-08-13 20:19:23
Полуголая — полуживая
Я держу сигарету молча.
Некрасивая я и пустая.
Разрывается дым в клочья.
Я смотрю на дома напротив:
В этих окнах бесцветная мгла.
Сколько лет? Верю — несколько сотен
Я сегодня уже прожила.
Так волшебно (от этого больно)
Светят звезды и я не одна,
Но совсем ненадолго, печально…
Некрасива я и пуста.
Поделиться52010-08-13 20:38:53
- Администратор
- Откуда: Маріуполь
- Зарегистрирован: 2010-06-17
- Приглашений: 0
- Сообщений: 41
- Уважение: [+4/-0]
- Позитив: [+5/-0]
- Пол: Мужской
- Возраст: 37 [1987-10-05]
- Провел на форуме:
20 часов 35 минут - Последний визит:
2011-12-20 20:58:26
Якось сумно, це до минулої осені було?
Поделиться62010-08-13 20:55:52
це літо 2009 )
ось ще той період.
Оскорбленная. Отрешенная.
крепко к тебе пригвожденная.
полуверная. полублудная.
и холодная,всегда холодная.
расписные вазы--ромашки
осыпались на стол,нелепые.
на лице потускнели краски,
как-будто губы ярче и не были.
я с тобою допитая,очень
глубоко я смотрю--в корень,
только мой заостренный почерк
не решиться писать,что помнит.
я с тобою ничтожная,может
я стараюсь такою быть?
ты,наверно,стараешся тоже
гениальностью не влюбить.
оскорбленная. отрешенная.
болью к тебе пригвожденная.
скрытая. забытая.
тобою добитая.
Поделиться72010-08-13 20:56:25
И скомканы слезы где-то в глотке—
Более чем привычно.
Я как по реке в продырявленной лодке
Нелепо плыву,суетясь,хаотично.
Досказаны сказки,допиты бокалы
И клонит уже ко сну.
Но бродят еще неугомонно пары
В надежде продлить весну.
Простывшее утро—почти четыре
и скалиться небо вдали.
Его наверно уже убили:
Ночью, порвав на куски.
Поделиться82010-08-13 20:57:20
Я не верила этому свету
Сигаретному дыму ночью.
Никому не нужны те ответы,
Даже мне — бесполезные строчки.
Я опять осталась одна.
Засыпаю, сжимая руки.
И довольно часто — всегда,
Я мишень для вина и скуки.
Поделиться92010-08-18 18:16:45
із записів Всеволода Гончара.
я облизував края тоненького паперу і загортав у нього табак. віриш, я робив сотні сигарет, які, проте ,так і не могли відволікти мене від думок про смерть. бо коли вмираєш, напевно, вже й не потрібно ні табаку, ні тих сигарет, навіть ти не потрібна. навіть ти, така незламна, несамовита, невгамовна...бачиш, забагато "не". НЕ потрібна. а смерть нам малюють холодною, анорексичною жінкою, певно без обличчя і шлюбного досвіду... зовсім не схожою на тебе.
я навипередки з життям, навипередки із тобою долав величезні відстані, роки, століття, континенти. і коли я зрідка дозволяв собі відпочити, впасти у сплячку, мені снилися: відстані, роки, століття, континенти...
ось тут, на самоті з табаком. сам один, мріючи глибоко в душі про ті континетни, про подолані відстані, випите вино і використані контрацептиви. саме зараз, коли відсигналили наші пароплави, відгоріли бенгальські вогні, з'їдені бенгальські тигри, я починаю розуміти.
коли мій час настане, я це точно вирішив, цвістиме бузок, літатимуть товсті бджоли, і нічне проміння пробиватиме вікна. я сидітиму під зливами власних думок, моїх останніх думок, які сполохає тепла постать, шо пухкими руками обніме мою сиву голову, і забере мене геть... незламна, невгамовна, несамовита...смерть із твоїм обличчям.
Страница: 1